Все добре”,- кажемо ховаючи глибоко сльози,
Бо звикли, що наш біль- то тільки наш,
Які б всередині не вирували грози,
Ми видаємо всім за правду фальш.
-,,Ти як?” -” Нічого, все нормально”.
А й справді, що іще сказати їм…
Чужим не зрозуміти,як це не банально,
Але всього не розказати і своїм…
Хтось скрушно похитає головою,
Співчутливо щось скаже невпопад,
А хтось чужою втішиться бідою,
Хтось сотні дасть непроханих порад…
Когось не хочеться тривожити даремно,
Комусь давати харч отруйним язикам,
Але, ж ніхто не допоможе, це напевно,
Не забере печаль і не зарадить нам.
,,Все добре”, – кажемо ховаючи глибоко сльози,
Що не кажи, а коли боляче- болить,
Коли всередині вирують грози,
Про біль свій кожен з нас по-своєму мовчить…
Людмила Коротун (Facebook)
